Найбільш ефективним власником земель є громади, тому всі повноваження щодо володіння ними треба передати на місця. Таку позицію президента доніс до аграріїв уповноважений із земельних питань Роман Лещенко під час зустрічі з фермерами Чернігівщини в рамках програми «Діалоги про Україну».
Він наголосив на тому, що державні структури, які здійснювали розпорядження землями, не приносять результативності та просякнуті корупцією, насамперед йшлося про Держгеокадастр. Тому треба вносити зміни в законодавство та впроваджувати нову земельну реформу.
Експерт із земельних питань Сергій Беленко зазначив, що сьогодні у Верховній Раді зареєстрований комплексний пакет документів, які мають формувати земельні відносини в державі.
Він повідомив, що днями аграрний комітет ухвалив законопроєкт №2194, який стосується докорінних змін в управлінні земельними ресурсами держави. Саме він передбачає передачу земель поза населеними пунктами в комунальну власність територіальних громад сіл, селищ і міст. Це потрібно для того, аби змінити нинішню ситуацію, коли однією земельною ділянкою можуть розпоряджатися по кілька державних органів, а управляють ними люди, призначені з Києва.
Після ухвалення цього законопроєкту у Верховній Раді управляти землями мають лише ті органи, яких обирали жителі кожного окремого населеного пункту.
Натомість у власності держави залишаться території підприємств, органів влади, оборони, земля сільськогосподарського призначення та інші державні землі.
Встановлять і межі громад. Річ у тім, що сьогодні ОТГ не є адміністративно-територіальними одиницями, тому їхні межі офіційного статусу не мають. З огляду на це, громади зобов’яжуть розробити землевпорядну документацію та погодити межі з суміжними радами.
Також місцеві ради отримають частину контролю за користуванням чорноземами, які раніше були тільки в державі. Вони створюватимуть інспекційні підрозділи, що матимуть повноваження для того, аби виявляти будь-які порушення, складати протоколи, накладати штрафи та звертатися до суду.
Держгеокадастр позбавлять контролюючих функцій за використанням та охороною земель, а ці повноваження передадуть на облдержадміністрації, які після завершення реформи децентралізації стануть префектурами.
Також урядовці наголосили на тому, що не всі земельні ділянки є в реєстрі Держгеокадастру. Тому за кошти державного бюджету влада планує провести повну інвентаризацію земель, тобто дані про ділянки оцифрують та внесуть до Держгеокадастру. Також інвентаризують усі землі державної власності.
Одним із найпроблемніших аспектів реформи Роман Лещенко назвав законопроєкт про обіг земель. Він погодився з аграріями, що не можна продавати українські чорноземи іноземцям, але мораторій також продовжувати не можна. Його однозначно зніматимуть, але наразі влада визначається, для яких саме категорій його скасують.
Після відкриття ринку землі існує ризик того, що аферисти викуповуватимуть землі та перепродаватимуть їх нинішнім орендарям за завищеними цінами. Тому урядовці пропонують враховувати в новому законодавстві переважно права орендарів таким чином, щоб ціна землі не змінювалась у процесі її перепродажу.
«Тут встановлюється чітка юридична процедура документообігу між власником та орендарем, нотаріус перевірятиме дотримання права останнього, якщо є воно порушене, то орендар зможе подати позов до суду та перевести на себе права та обов’язки покупця, сплативши ціну, за яку раніше була придбана земельна ділянка. Тобто інтереси власника тут не порушуються, але встановлюється надійний захист від рейдерства», – пояснив експерт із земельних питань Сергій Беленко.
У майбутньому хочуть врегулювати взаємовідносини між державним реєстром прав на нерухоме майно та державним земельним кадастром. Для цього розроблять спеціальне програмне забезпечення.
Розповіли аграріям і про проведення електронних земельних торгів. Таким чином положення про традиційні торги скасують, а все переведуть на майданчики, подібні до системи «Prozorro». Продаж державних земель буде обмеженим, тобто виставлятимуть ділянки не більше ніж 20 гектарів.
