Село Хмільниця, що в Чернігівському районі, багате на таланти. Та особливе місце все ж належить хоровому колективу «Любисток» Хмільницького будинку культури. Адже за хористами вже міцно закріпилася характеристика – гордість громади.
«Любисток» – довгоочікуваний гість на різних сільських і районних святах. А нещодавно колектив підтвердив звання «народний аматорський». Хористи кажуть, що для них це дуже почесно, тож несуть звання, ніби прапор.
Докладніше про колектив та його учасників журналісту ЧЕline розповіла художній керівник місцевого будинку культури Світлана Калита, яка до речі, сама співає у «Любистку».
Він об’єднав 18 безмежно закоханих у музику й пісню людей.
«У колективі усього троє чоловіків. Та хоч їх і мало, вони дуже потужні. Найстарший із них Апанасенко Микола Якович, 1941 року народження. Пенсіонер Анатолій Федорович їздить до нас із Чернігова. Він, здається, полковник у відставці, 1963 року народження. А наймолодший із чоловіків – це Іван Заворотний, 1985 року народження. Він обліковець у Чернігівській індустріальній молочній компанії», – розповіла пані Світлана.
За її словами, керує «Любистком» досвідчений фахівець і креативна особистість Ольга Коцур, а допомагає їй у творчих задумах акомпаніатор хору Володимир Макеєв. Староста хору – Ганна Заворотна, директор Хмільницького НВК.
Примітно, що співають у «Любистку» люди різних професій – вчителі, працівники сільської ради, будинку культури, а ще бібліотекарка, фельдшерка і пенсіонери. Навіть дві династії вже є. Учасниця колективу Тетяна Грищенко – дочка Ганни Заворотної, а Іван Заворотний – двоюрідний онук Миколи Яковича Апанасенка.
«Керівниками дуже задоволені, бо оновили репертуар колективу, і дають можливість кожному проявити себе, заспівати соло. А під час виконання пісні «Стукалка грюкалка» навіть різні фольклорні інструменти використовували», – зауважила учасниця колективу.
Хмільницькі співаки і співачки збираються на репетиції двічі на тиждень.
«Сільський будинок культури дуже холодний, на жаль, не опалюється. Ось сьогодні буде репетиція у приміщенні Хмельницького НВК. На зиму туди просимось, аби не замерзати.
Переважно виступаємо на всіх наших місцевих святах. Їздимо кудись не дуже часто, бо на це потрібні гроші й пальне. Проте цьогоріч виступали в Займищі Сновського району на фестивалі імені Полевика, де отримали диплом І ступеня. І до Любеча на фестиваль «Київська Русь» їздили. Також запрошували до Довжика, Роїща, Рівнопілля», – повідомила жінка.
«Любисток» завжди виходить на сцену в костюмах.
«Торік сільська рада посприяла – і нам пошили нові костюми. Якраз до 25-річчя колективу. За що ми дуже вдячні. До того всі 25 років виступали в старих костюмах. Але не нарікаємо, а радіємо тому, що є. Бо раніше тканина була якісніша. Старі костюми ще добротні, з шерсті, ми їх не викидаємо. Нове ж вбрання – більш легке», – зауважила пані Світлана.
До речі, вона ще раз згадала, як «Любисток» підтверджував своє звання 23 листопада.
«У нашому селі відбувся концерт у актовій залі Хмільницької сільської ради. Ми достойно виступили, і нас похвалили. Дуже гарні слова нам казали», – радіє учасниця колективу.
Тож наостанок залишається лише побажати «Любистку» творчої наснаги, вдячних глядачів і побільше приємних миттєвостей.
